Якщо чесно, я вважаю Галісію раєм у межах Європи. На цьому маленькому клаптику Іспанії зібрано усе, про що я так довго мріяла: маленькі середньовічні міста, багато зелені, бурхливий океан із білосніжними пляжами та ідеальна зима без снігу.

Я дуже раджу приїжджати сюди влітку у відпустку. Регіон не дуже туристичний, тому можна не обминати натовпи китайських туристів і добряче зекономити порівняно із розкрученими місцями Іспанії. А ще тут температура у середньому тримається на помітці 25 градусів, що доволі непогано, порівняно зі спекою по всьому континенту.

А тепер трішки про те, що ж можна побачити у Галісії. У цьому пості я розповім про природні парки, пляжі та інші цікаві місця. На жаль, до них досить складно (а інколи і нереально) добратися громадським транспортом, який доволі погано розвинутий тут. Втім, якщо взяти в аренду машину на тиждень, ви будете надзвичайно вражені красотами, які вам відкриються.

San Andrés de Teixido

Отже, почнемо із півночі Галісії. І неймовірного San Andrés de Teixido – маленького села, яке оточене скелями і шаленої краси долинами.

Саме на півночі знаходяться високі скелі, з яких часто спадають водоспади. Саме на півночі найменш заселені, а відповідно і найбільш дикі та первозданні місця. Поки доїжджаєш до Сан Андрес із Сантьяго, піднімаєшся і спускаєшся горами, зупиняєшся, щоб зробити фотки із вітряками і борешся із вітром, який їх приводить в дію. Адже на півночі гори більш високі, ніж у інших частинах Галісії, тому тут сильніше зносить із ніг, а карабкатися важче.

Що я раджу – це не просто подивитися на океан із верхніх точок, хоча, звісно види тут шикарні. Але і спуститися вниз. Так, для цього доведеться трохи напрягтися, бо каміння під ногами крихке, щохвилини виривається і так і хоче скинути тебе клубком вниз. Але, якщо бути акуратним і не піддатися на це все, то внизу вас чекають не менш прекрасні місця. Взагалі, ідеальні для медитацій! Тому, якщо ви полюбляєте це діло, обов’язково заплануйте.

Castro de Baroña

На заході, у безкраїх океанських затоках (які тут називають ría), подекуди ховаються справжні скарби. Древнє поселення Castro de Baroña один із них.

Галісія дуже відрізняється від усієї іншої Іспанії не лише через клімат, але і через те, як тут складалася історія. Більше двох тисяч років тому землі Галісії були заселені кельтами. Вони залишили після себе кам’яні поселення, які тут називаються castro. Одним із найкрасивіших таких поселень є саме це.

Якщо пощастить із погодою, то можна здійснити кількагодинний хайкінг через гори від містечка Porto do Son. Або поніжитися на шикарному пляжі, який знаходиться за 5 хвилин від поселення. А якщо настрій романтичний, то можна здертися на скелі, які вишіють над поселенням і годинами спостерігати за тим, як могутній океан підточує їх.

Castro de Santa Tecla

Взагалі кельтских поселень збереглося штук 20. Здебільшого на півночі Португалії, у Астуріас, трохи в Кастилії та Леон, та, власне, у Галісії. Якщо проїхати трішечки південніше, то можна потрапити на Castro de Santa Tecla.

І хоча попередні поселення мені подобаються більше, я би радила потрапити також на ці castro, бо з них відкривається просто неймовірний вид на… Португалію! Річка Міньо розділяє Іспанію та Португалію у цьому місці. І саме з гори, де розташоване це поселення відкривається в одну сторону шикарний вид на місто Ла Гуардіа, а в іншу – на Міньо і далі на пляжі Португалії.

А ще в цьому місці можна подивитися як же виглядали насправді ці хижі. Тут є парочка повністю, або частково відреставрованих у первозданому вигляді.

Fragas do Eume

Галісія багата не лише океанськими краєвидами. Тут є багато парків. А на півночі розкинувся один із найбільших, який є нацпарком і називається Fragas do Eume.

Мій перший реальний хайкінг у Іспанії відбувся саме тут. Я навіть собі хайкінгові боти купила для цього! Разом із друзями я піднімалася тут на найвищі точки, спускалася у стрьомні ущелини, піходила до дамби наповненої водою, обідала на камінні, продиралася крізь хащі.

Парк просто нереальних розмірів, по ньому можна ходити тиждень, я думаю. Ми були всього один день. Але увечері коли я їхала додому я була ледь жива 🙂 і не лише від фізичного навантаження, а також від вражень. А ще від насолоди. Адже це був січень місяць, а ми собі скакали, як кози по горам у легких куртках. Люблю Галісію за те, що тут завжди комфортно!

Monte Louro

І якщо знову трішечки відправитися на захід, то можна опинитися на шикарному пляжі над яким вишіє гора Лоуро. Насправді, подібних місць у Галісії, хоч відбавляй, але я люблю саме це за те, що це був мій перший пробний хайкінг і перший виїзд далеко від Сантьяго. Саме тоді я реально побачила на скільки красива Галісія.

На гору можна під’їхати прямо на машині і здолати буквально кілька метрів, щоб забратися на топчик. А можна пройти кількагодинний маршрут через пляж (який видно на першому фото позаду мене), обійшовши її і лише потім здолавши висоту. Вона не дуже складна. Самий шик для початківців.

До речі, на фотографіях кінець грудня, за пару днів до Нового року. Я мочила ноги в океані (вода була дубак), бо океан піднявся, а мені треба було пройти і моє взуття не було водонепроникним, довелося розбуватися. А ще з іншого боку гори відкривається вид на місто Мурос. Воно туристичне, і влітку там не проштовхнутися. Втім, взимку воно було пустісіньке, ніби вимерше: ні машин, ні людей.

Приїжджайте в Галісію!

Це лише кілька прекрасних місць Галісії. І, звісно, фото не можуть передати усю ту красу, мої затамовані подихи і крики QUÉ BONIIIIITO!!! BEAUTIFUL!!! і все у тому дусі.

Так, я скажу чесно, що взимку галісійська погода не завжди балує. Тут часто ідуть дощі, а небо затягнуте хмарами. І якщо у вас є всього лише тиждень на відпустку, то можливо ви і не зустрінетеся із сонцем (хоча і не змерзнете). Але влітку просто гріх не відвідати цей рай!!! Тому, у кого ще лишилися сумніви куди їхати у відпустку, ось вам ще кілька фото і Vamos! Venga! (якщо що, то це іспанські вигуки, коли вони хочуть когось щось змусити робити 😉 )

P.S. Я надзвичайно вдячна моїм іспанським друзям, які розділяли мою любов до походів та безкінечних прогулянок, які показали мені ці та інші неймовірні місця Галісії, завдяки яким ця частина Іспанії назавжди буде у моєму серці, і які ніколи не прочитають це, бо не розуміють української 🙂 Сéкун і Пабло – стали моїми провідниками у цьому раю.

Якщо вам цікаві ціни, маршрути, місця, звички і тому подібне, стосовно країн в які я подорожувала та більше картинок із моїх подорожей можете знайти їх на інстаграмі instagram.com/stupakovska