Красія – єднання з природою та чудові покатушки

А поїхали на Новий Рік у Красію? – запропонував мені мій хлопець десь за кілька днів після того, як ми повернулися із нашого чудового відпочинку в Буковелі. Куди? Куди? – перепитала я, скривившись, бо мріяла поїхати зустрічати 2017-ий кудись у більш цивілізоване місце. А, можливо, навіть, закордон. Все ж я вірю, що як новий рік зустрінеш, так його і проведеш 🙂 Про Красію тоді я абсолютно нічого не знала. Навіть де це приблизно знаходиться не уявляла.

Як виявилося, Красія – це гірськолижний курорт у Закарпатській області України. Знаходиться він приблизно за 70 кілометрів від Ужгорода. Близько до кордону з Польщею та Словаччиною. Через те, що добиратися до нього досить довго і не дуже зручно, то він незаслужено маловідомий. І сьогодні я хочу про нього  трошки більше розповісти.

Коли я десь на початку грудня дзвонила забронювати місце у готелі, то дуже переживала, що не буде вільних місць. Проте, кімната, яку ми вибрали, виявилась вільною на Новий Рік та наступні кілька днів. Я бронювала по телефону, а не так, як завжди, через Інтернет, тому мені навіть стало якось страшно, що це якийсь кидок. Але, як виявилось пізніше, ми жили у найкращому місці у всій Красії, а господарі нашого готелю були найбільш добродушними, яких я тільки зустрічала у сфері українського обслуговування. Але більше про це я писала у огляді самого готелю, тому тут не буду зупинятися на цьому.

Добиратися до цього курорту (блін, що за дурацьке слово “курорт”? на яке його можна замінити?:) ) можна трьома способами. По-перше, автобусом із Ужгорода, який ходить 2 рази на день, по-друге, електричкою до сусіднього села Кострина, а далі на таксі, яке обійдеться близько 100 грн. за машину. А третій варіант – найбільш комфортний, але і найдорожчий – на таксі із самого Ужгорода. Коштуватиме це задоволення 550 грн. за машину. Ним ми скористалися дорогою додому. Все-таки не дуже хотілося напрягатися після трьох дні невпинного катання. Тим паче, нам треба було добратися не на сам вокзал, а до готелю у центрі Ужгорода, де ми зупинилися на ще один день. Є іще один спосіб, але він трохи напряжний, проте дозволяє зекономити – на таксі від Красії до районного центру Великий Березний, а далі на автобусі до Ужгорода. Звідти вони відходять кожні 10-15 хвилин.

Все, логістика – це найскладніше, що з вами трапляється під час подорожі у Красію. А далі починається щось дивовижне! Якщо ви бодай раз їздили кататися в гори, то знаєте скільки зазвичай людей перебуває на гірках. Щоб нормально покататися треба виходити або дуже рано, доки всі сплять, або шукати якісь фрірайдові споти.

Чи то нам пощастило із часом відпочинку і всі відсипалися від святкування Нового Року, чи то дійсно у Красії відпочиває мало народу, але з гори ми з’їжджали майже на самоті.

Варто розповісти, що гора у Красії – це довжелезна гірка, яка складається із двох крісельних підйомників. На сайті самого гірськолижного курорту написано, що ця гора – найдовший спуск в Україні, а перепади висот складають 600 метрів. Для тих, хто їздить кататися у Грузію чи кудись у Європу, то така висота не дуже значна. Проте, для тих, хто тільки вчиться кататися чи то на сноуборді, чи то на лижах, я вважаю, що тут ідеальна гірка для цього! Повірте, я була в різних місцях в Карпатах, але на стільки довгої і хорошої траси не зустрічала.

Якщо ви вже трошки вмієте кататися і хочете вдосконалювати свої навички, то вам просто обов’язково підніматися на самий верх гори. А там, коли стоїте лицем до спуску, раджу завжди триматися правої сторони. Від самого початку, починайте спускатися заїхавши за бугельний підйомник. Через те, що на бугелі майже ніхто не піднімається, гірка там укатана дуже і дуже мало. А значить, там ідеальний сніг, нема льоду, а головне – народу 🙂

Звісно, для цього необхідно, аби пощастило із погодою. Через те, що Закарпаття знаходить у такій собі западині, то погода тут навіть взимку майже завжди близька до нуля. Тобто не вистачає навіть морозу, аби добряче підморозити землю, на яку пушками розпорошити сніг. Місцеві розповідають, що останні 5 років у “високий сезон” був зовсім “не сезон”. А в одну зиму на Новий Рік навіть сталося +15 і мряка. Це призвело до того, що на схилах було повно багнюки і звісно, ніхто не приїхав кататися. Насправді, мені дуже цікаво як відбувається у Красії літній сезон та міжсезоння. Мені здається, що без снігу робити там ну абсолютно нема чого. І краще поїхати просто подорожувати Закарпаттям, або, якщо хочеться кілька днів побути в одному місці, то в ту ж Буковель чи інше місце, де є бодай якась інфраструктура.

У Красії нема жодного магазину. Треба або топати в сусіднє село за найнеобхіднішим, або, якщо вам треба щось особливе – їхати аж у районний центр, що за 20 кілометрів. Тому варто це передбачити і купити все необхідне заздалегідь. Хоча, якщо чесно, не уявляю, що можна робити у Красії більше 3-4 днів. За ці дні ви встигнете надивитися на чудову природу довкола, кілька разів піднятися на одному та іншому підйомнику, сходити поїсти у всі 5 колиб-ресторанів, які є на схилі…

Однак, я впевнена, що ви навряд надумаєте вийти на гору, коли стемніє. Але зробіть це. Нам довелося дертися догори на Новий Рік і це було неймовірно!!! Через те, що у Красії надзвичайно мало світла, зоряне небо над головою таке яскраве і здається, що зорі от-от впадуть до рук. На жаль (чи, на щастя?), мій телефон не зміг сфотографувати цю красу. Але це так вражаюче було, що мені здається, що це одна із найкрасивіших речей, які мені подарував 2016-ий і з якою провадив мене у 2017-ий.

Також дуже важливо не забувати, що підйомники взимку працюють лише до 17 години, І якщо ви не встигли повернутися додому до цього часу, вам треба буде плентатися вверх пішки. Або ж можна дочекатися восьмої години і попроситися на ратрак, який їде аж на вершину, щоб почати розрівнювати сніг. Звісно, що така функція доступна лише у морозну погоду. А, якщо у вас іще є добрі знайомі, то вас завезуть навіть о 6 годині, як це сталося із нами. Дуже прикольний атракціон!

Ратрак на якому ми піднімалися догори

Загалом же, оскільки робити особливо у Красії нічого, окрім, як кататися. То і відпочинок тут доволі недорогий. Навіть якщо хочеш кудись витратити гроші – нема куди 🙂

Наш бюджет за 3 дні на двох у “високий сезон” склав близько 12 000 грн.

Проживання: 1500х3=4500 грн (ми жили у єдиному готелі, який є найдорожчим проживанням на горі)

Дорога в Красію (поїзд+електричка+таксі): 800 грн +100 грн+100 грн. = 1000 грн

Дорога назад: (таксі+поїзд): 550грн.+800грн.=1350 грн.

Харчування: 1000 грн.

Зустріч Нового Року: 500 грн (замовляли вечерю у колибі, але потім перемістилися до друзів у будинок, бо це було жахливо 🙂 )

Розваги (баня, більярд): 0 грн – входили у вартість готелю

Катання на лижах: 2300 грн (скіпаси за 2,5 днів)+300 грн (шоломи за 2 дні)+300 грн (борд із чоботами за 2,5 дні на 1 людину, бо у Віталіка свій еквіп)=2900грн

Інші витрати, про які я забула – до 500 грн.

Якщо ви були у Красії, які враження у вас від цієї гірки? Якщо не були, то де вам подобається кататися? Які маловідомі спуски можете порадити спробувати?