Мадрид за 100 євро. Як не збанкрутіти у столиці Іспанії?

Іспанія така прекрасна, що забуваєш про все на світі, коли перебуваєш у ній. Особливо це стосується грошей. Адже хочеться спробувати ще один шматок хамону, який продається на кожному кроці, усі види чуррос із гарячим шоколадом, а що вже говорити про паелью: тут тобі пропонують її і з морепродуктами, і з куркою та кроликом, і навіть вегетаріанську. Хочеться зайти у кожен музей, відвідати кожну виставку. А ще хочеться спустошити лавки усіх сувенірних магазинчиків, аби привезти друзям трошечки чогось іспанського: теплого, приємного, незабутнього.

Cидячи якось в кафе ще у Валенсії, я запитала у Віталіка: “Слухай, а ми заплатили за наш готель у Мадриді?” З цього почалася найбільш епічна історія за всі мої подорожі. Мені здається, навіть більш епічна, ніж пропустити літак чи провтикати наплічник.

У Мадриді ми мали провести 3 ночі і майже 4 дні. У нас лишалося десь 250 євро на двох і ми навіть приблизно уявляли як і на що їх витратимо. В принципі, на ці гроші не розгуляєшся, але і не їстимеш із безхатьками з одного корита. Втім, якщо твій готель коштує 150 євро і ти за нього не заплатив, то по-суті у тебе лишається 100 євро на двох на 4 дні… 🙂

Ми екстрено вирішили якось порішати із готелем, щоб не платити цих 150 євро. Сама ануляція коштувала б стільки ж, але є кілька методів не платити ці кошти 😉 (якщо цікаво, залиште коментар під постом, я вам розповім) Але для початку ми все ж вирішили написати у наш готель, щоб точно взнати платили ми чи не платили. Чесно, я не знаю як так вийшло, зазвичай я всі подібні витрати записую у блокнот, або у спеціальну програму, яка рахує бюджет подорожі (я про неї писала тут), але цього разу щось зі мною трапилося… Коротше кажучи, коли впродовж кількох годин із готелю нічого не написали, ми проробили купу дій, щоб безболісно скасувати його. У той день усе минуло гладко. А на наступний ми відправилися у Мадрид.

Оскільки ми готувалися до найгіршого, то я екстрено розробила маршрут, на випадок, якщо у нас буде ЛИШЕ СТО ЄВРО у кармані. І тепер ділюся своїми напрацюваннями із вами 😉

Проживання та харчування

Жити нам все ж треба було десь, то ми через Airbnb знайшли квартиру, яка коштувала всього 15 євро за ніч! Точніше, коштувала одна кімната у цій квартирі, але, оскільки хазяїн у квартирі не жив, то можна було вважати, що це була ціла квартира. Так не завжди щастить, але у нас це була найкраща квартира за всю поїздку у Іспанії. На фотках у Інтернеті вона виглядала, правда кажучи, не дуже, але за свої гроші, вона була ідеальна!

Якщо ви бюджетний турист, то знімати квартиру, або кімнату я вам особливо рекомендую, бо тут ви можете зекономити на дуже важливому пункті – харчування. Як не дивно, у Європі продукти коштують майже так само, як і в Україні, а от ціни у ресторанах – кусаються. Зазвичай, щоб нормально поїсти на двох (перше, друге і компот із десертом) обійдуться десь в 40-50 євро на двох. А це не мало, скажіть? До того ж, у ресторанах ви часто не розумієте що вам принесуть, на чому готують, якої якості продукти і ще багато чого. В Україні ви можете це все уточнити, а от у тій же Іспанії, офіціант і два слова не зв’яже, щоб поясніти, що таке “queso” чи “zuma de naranja”.

А тепер дивіться ціни у іспанському магазині, типу “Сільпо”. За 20 євро можна влаштувати ситний обід, ще і друзів запросити!

Музеї

Але, припустимо, із житлом і харчуванням у вас уже все вирішено, і тепер ви хочете знати куди треба обов’язково піти і не збанкрутіти. А, повірте, у Мадриді є де розгулятися! Я не буду вам рекомендувати багато музеїв. Я їх не дуже люблю. Але куди дійсно треба зайти – це Музей ПРАДО, Королівський Палац та Музей мореплавства.

Музей ПРАДО

Цього року «Музей Прадо» увійшов у список 10 найкращих музеїв світу, розділивши його із флорентійським Уфіци та паризьким Лувром. Тут можна побачити полотна знаменитих іспанців: Гойї, Веласкеса, Ель Греко та ін. А також твори інших не менш відомих європейських живописців: Рафаеля, Ботічеллі, Тіціана, Рубенса, Босха. Можна перечисляти ці імена до безкінечності. Втім, щоб потрапити у цей музей треба викласти немаленьку суму! Наразі вхідний квиток коштує 15 євро для дорослого, 7,50 – зі знижкою для деяких категорій, а також вільний вхід для осіб до 18 років, для студентів 18-25 років та для людей із інвалідністю.

Але, якщо у вас є всього лише 100 євро у кармані і ви не підходите під жодну із категорій, якій надається знижка, то ви все одно можете зайти у музей безкоштовно! Щодня, за дві години до закриття починають видавати безкоштовний квиток у музей!  Тобто у вас є трохи менше 2 годин, щоб оглянути головні експонати. Скажу одразу, цих 2 годин надзвичайно мало для того, щоб обійти музей і докладно все оглянути. Особливо, якщо враховувати, що таких само хитрих економних туристів дуже багато, то я би радила займати чергу на free entrance десь за 30-40 хвилин до того як почнуть видавати безкоштовні квитки. Черга рухається дуже швидко, але все одно часу дуже мало.

Королівський Палац

Просто нереально величезний палац прямо посеред міста. На нього можна подивитися як з-за паркану, так і пройшовши на територію за окрему плату. Я би радила брати повний квиток, який дозволяє входити не лише у головну частину експозиції, але і на додаткові виставки. Коштував він 11 євро. На жаль, у самому палаці фотографувати не можна, але, повірте, там так круто!!! Мабуть, на сільки оздоблені палаци я бачила лише у Санкт-Петербурзі.

Я не уявляю скільки грошей витрачається на утримання цього палацу. Мабуть, дуже і дуже багато. Тому мені надзвичайно дивно було знайти інформацію про те, що щосереди тут вільний вхід. Якби я була у Мадриді у середу, то я би, звісно, скористалася цією можливістю. Але, оскільки ми у цей день вже від’їжджали додому, то я не змогла перевірити на скільки це правда. Якщо хтось знає, напишіть у коментарях, чи дійсно вільний вхід по середам?

Музей мореплавства

У цей музей ми потрапили абсолютно випадково і я, насправді, не дуже хотіла туди іти. Можна сказати, Віталік затяг мене туди силою. Але на скільки він мені сподобався – не передати словами. У кількох великих кімнатах міститься повна історія іспанського мореплавства. А їм є що показати! Малюнки, креслення, частини кораблів, речі, які дістали із затонулих суден, фільми, аудіо… Я не дуже захоплююся часом, коли відбувалися різні відкриття Америки і тому подібного, але у момент, коли я знаходилася у музеї я на годину відчула себе першовідкривачем, а потім піратом, а потім корінними американцями, а потім іспанцями, які зустрічали своїх моряків. Дуже крутий музей! А головне – безкоштовний!

Єдине, на вході сидить жіночка, яка каже “Ентер із фрі, бат донасьон 3 еуро”. Ми, як лохи заплатили ці 6 євро, вона видала нам навіть чек! А потім, я сиділа на виході, коли чекала поки Віталік додивиться усі експонати (так, для хлопців тут ще у рази цікавіше, ніж для дівчат 😉 ) і на вхід підійшла якась британська парочка (по акценту наче британська) і на “3 еуро донасьон” говорять: “Але ж у вас безкоштовний музей! Ми не брали із собою кеша, щоб зайти”. На що жіночка мило усміхнулася і така: “Окей, проходьте”. Тому, робите вигляд, що нічого не знаєте, грошей нема і сміливо проходите 😉

Мабуть, із усього, що обов’язково радять зробити у Іспанії, ми не сходили лише на фламенко. Але трішечки доторкнутися до цього танцю нам все-таки вдалося. У різних туристичних лотках продається дуже багато різних всевдо-фламенкових речей: від віял і до кастаньєд. Але усі вони просто мас-маркет продукт для тих, хто купує непотрібні сувеніри на будь-яку тему і забуває про них уже за кілька місяців після приїзду із подорожі.

Але у Мадриді є склад-магазин, де можна доторкнутися, приміряти, спробувати на собі усі атрибути, які використовують артисти фламенко. Це професійний магазин FlamenvcoExport на Calle de Campomanes. Там є англомовний представник, який розкаже усе що тебе цікавить про асортимент. Порадить що краще купити, якщо ти хочеш взяти дійсно справжні речі для фламенко. Але оскільки ми відштовхуємося від того, що у нас всього лише 100 євро у кишені, то можна зупинитися просто на примірці 🙂 Або купити щось найдешевше на сувенір.

Сувеніри

Ще чудовими недорогими сувенірами можуть стати листівки, які тут коштують по 40 центів навіть у самому центрі міста. Якщо чесно, я ніде у Європі більше таких дешевих не зустрічала. А з моєю любов’ю до листівок… Не дарма однією із моїх рекомендацій must do у подорожах є – відправити собі листівку додому.

Якщо ж ви любитель магнітиків – тут вони коштують починаючи від 1,5 євро. Що найцікавіше – у Барселоні та у Валенсії ціни десь у два рази вищі були на такі ж пропозиції.

Якщо ви хочете щось вишуканіше, але не за мільйон грошей, то, коли будете у музеї мореплавства про який я розповідала вище, підійдіть до стенду із картинами. Там сотня зображень моря і кораблів, які коштують від 2, 40 євро. Ціна залежить від розміру. Але, якщо ви такий же фанат морських пейзажів, як і я, ви просто не зможете пройти повз. Мене врятував від покупки леше здоровий глузд, що у мене і так уже зайва сумка речей назбиралася і треба було якось її провезти у лоукості, де я купувала місце лише з однією ручною поклажею 🙂

Чим же були забиті мої сумки, що я не змогла купити картини? Не повірите – їжею! І хоч я раніше уже говорила, що іспанська кухня мені не дуже сподобалася, все одно я везла багато різних ніштяків родичам та друзям. Там був і хамон (його можна купити у звичайному м’ясному магазині від 2,5 євро за 100 грам), і нуга (до поїздки у Іспанію, не знала, що як і на Мальті, тут дуже популярний цей продукт), і гарячий шоколад. Гарячий шоколад – незмінний інгрідієнт улюбленого солодкого перекусу іспанців – чуррос! Ну як інгрідієнт, береш чуррос і мочиш у шоколаді, і їси… І слюнки течуть у мене по клавіатурі, хоч мені і не сподобалося це блюдо 🙂 Так от, гарячий шоколаду  Іспанії зовсім не такий як у нас. Щоб його приготувати, мало просто розтопити у мікрохвильовці, його треба заварювати із молоком або із водою і на смак він зовсім інакший, ніж у нас. А щоб спробувати який він, або купити у подарунок, вам треба зайти у чудовий магазин Turrones Y Chocolates VICENS. Ми зустрічали кілька таких магазів, але самі закупалися у тому, що на перехресті Calle de los Donados та Calle del Arena, у центрі. Якщо ви не дуже любите шоколад, ви все одно знайдете тут просто море всіляких смачних і недорогих ніштяків.

Парки

І от, коли нарешті усі музеї відвідано, а сувеніри скуплено, настав час насолодитися спокоєм Мадриду. Це найкраще зробити у парках, яких тут дуже багато і які на стільки класні, що я ще у жодній країні не зустрічала, аби можна було гуляти годинами і не зустрічати натовпи туристів, лежати на лавках чи на траві і читати стрічку новин, влаштувати собі пікнік чи просто випити сидру на лавці. Парки – це те, що найбільше мені сподобалося у Мадриді. І далі буде просто багато фоточок і мало слів про них. Аби ви на власні очі побачили і повірили у те, що я сказала. Ну і звісно це щастя безкоштовне 🙂

Парк Ретіро

Найбільш розкручений серед туристів і тому найбільш людний. Але водночас і найбільш красивий і різноманітний. Тут і озеро, і фонтани, і лавки, тренажери, і міні-музеї. Дуже раджу!

Парк з єгипетськими скульптурами

Він дуже маленький. Порівняно із тим же Ретіро, я би назвала його сквером 🙂 Але саме у ньому ви зможете відчути себе місцевим жителем. Усі туристи зосереджені біля самих скульптур і не відходять у глиб до лавок, де вигулюють своїх псів мадридці, де вони на лавках обговорюють що сталося цікавого за останній час та просто прогулюються довгими стежками.

Розарій

Чомусь я мало де у путівниках зустрічала інформацію про цей парк. Але я обов’язково раджу його відвідати. Навіть наприкінці вересня тут цвіло багато різноманітних троянд. У кожної свій колір, форма, запах. Я ходила від куща до куща більше години. Уявляю як тут круто у самий пік цвітіння. Можливо, і людей більше, але коли ми були, то паралельно із нами бродили десь 2-3 пари удалині. І все.

“Пустельний парк”

Я умовно назвала парк “пустельним”, бо не знаю його назви. Але це та частина Мадриду, яка здалеку виглядає немов ліс, а от коли опиняєшся там, то це більше схоже на пустелю. Дістатися туди можна по канатній дорозі. Раджу брати квиток в одну сторону це і дешевше, і потім дає змогу пройтися по “пустельному парку” і спуститися до симпатичного озера, де можна погодувати папуг та качок. Їх тут сотні! Тому не забудьте захопити із собою батон 😉

А які цікаві недорогі чи навіть дешеві місця Мадрида ви знаєте? Розповідайте, щоб наступного разу я обов’язково випробувала їх на собі 😉

Якщо вам сподобався матеріал, то не забувайте ділитися ним із друзями у соцмережах. Також буду рада відповісти на ваші запитання у коментарях. Щоб першими дізнаватися про нові записи – підписуйтесь на мій Фейсбук, Інстаграм, Телеграм