Огляд Клуб-готель Яремче

Клуб-готель Яремче ★★★★

(Яремче, Івано-Франківська область, Україна)

Яремче – це місце, де ідеально між собою поєднані цивілізація, природа та більш-менш адекватні ціни. Тому сюди я раджу приїжджати усім, хто має дуже мало часу на відпочинок і хоче за максимально короткий час дістатися до комфортних умов, подихати свіжим повітрям та смачно поїсти.

На диво, тут досить мало туристів. Адже більшість розглядає це місто виключно як перевалочний пункт, дорогою кудись далі: на Буковель (я уже розповідала про мої осінні канікули тут), Драгобрат, Говерлу і т.д.

Мабуть, через це і пропозиції реально хороших і сучасних готелів тут на пальцях перерахувати. Про один із них, а саме Клуб-готель Яремче, я розповім далі. Я зупинилася у номері напівлюкс, який коштував 900 грн за ніч (початок жовтня). Жила у готелі протягом 3 днів. Оскільки була із друзами, то ми продовжили до вечора один із номерів за півціни.

★ Розташування

Розташований трохи за самим поселенням у дуже тихому і спокійному місці. Якщо чесно, якби я просто дивилася на карті, де знаходиться готель, то я б не вибрала його, бо він трохи віддалений. Але у реальності це виявляється його родзинкою. Адже для того, щоб дійти до готелю, треба пройти дуже колоритний ринок, потім подивитися із мосту на водоспад Пробій, потім трохи прогулятися вздовж одного великого і симпатичного готелю, а вже за ним, ближче до гір, знаходиться цей клуб-готель. Поряд лише поодинокі загублені хатки та ліс.

Вид із вікна – на інший готель та на зовнішній двір, який є досить великим. Але, якщо ви житимете на третьому поверсі, то зможете розгледіти трохи гори. Зокрема, із мого номеру було видно ось таке:

★ Інтер’єр, комфорт

У готелі свіжий ремонт, якщо не зраджує пам’ять, 2007 року. І це видно! Дуже стильний дизайн, багато цікавих деталей, сучасно, модно. Та що говорити! Треба дивитися 😉

Моя кімната була дуже великою і поділялася на три (чотири?) зони: спальне місце, робоче місце, місце відпочинку, ванна. Не знаю, чи ванну рахувати окремо, бо задля збільшення простору, дизайнери придумали дуже класну штуку – винести раковину для вмивання за рамки стандартної ванної кімнати і зробити її у загальному приміщенні, відділивши балдахіном! Вдома я би такого не зробила, але, як для готелю, вважаю, хороше рішення 😉

Власне, ось так виглядала моя кімната із різних ракурсів:

Окрім того, що мені сподобався загальний дизайн (я його прозвала сучасний український традиційний стиль 🙂 ), дизайнери не забули про невеличкі, але такі милі деталі!

Та я навіть на рушники поглянула під іншим кутом і тепер вони мені дуууууже подобаються, хоча із дитинства мені вони здавалися досить дивним елементом декору (У мене у бабусі в селі на стінах хати було море ікон і всі у рушниках 🙂 )

На жаль у мене було дуже мало часу, щоб скористатися усім, що було у мене у кімнаті. Наприклад, не встигла попрацювати за шикарним дерев’яним столом, чи посидіти у кріслі, спостерігаючи за тим, як листя з дерев опадає за вікном, чи пообніматися із подушками із неймовірним візерунком. Але це не применшує няшність цих деталей.

Лише захват та задоволення у мене також викликала душова кімната (саме кімната 😉 ) та туалет. І там, і там була батарея, яка добре гріла і сушила рушники. Було достатньо місця, щоб розвернутися і взагалі все комфортно зроблено.

Втім, не у всіх номерах все так виглядає. Наприклад, у друзів, які жили поверхом нижче у номері 22, також у напівлюксі, була менша кімната за розміром, а також стандартна невеличка ванна кімната із душовою кабіною (я дуже не люблю душові КАБІНИ) та туалетом. І з біде та раковиною :)))) Тому тут обирати вам, що більше подобається і треба.

Також мені подобається міні-коридорчик та ніша для шафи при вході у номер.

Не менш чудово та автентично виглядають і коридори готелю.

☆ Персонал

Сфера обслуговування в Україні шкутильгає на обидві ноги. І це дуже печально. Так, навіть найбільш шикарний готель, який зовні справляє чудове враження, може мати менеджерів “на трієчку”. Саме така доля і спіткала цей чудовий клуб-готель 🙁

По-перше, жінка-адміністратор була зовсім не привітна. Ну, тобто вона сказала “добрий день” і все таке. Але сам тон її був такий, наче ми їй руб троячкою маєм розміняти! Зазвичай я люблю при знайомстві одразу почати спілкуватися, дізнаватися подробиці про готель, загалом, заводжу дружню бесіду. Але тут у мене такого не вийшло. Жінка твердо оберігала свої кордони. Особисто я вважаю, що у сфері обслуговування мають працювати ті, хто любить людей і готовий із ними ділитися своєю енергетикою…

Але навіть не це мене вразило найбільше! А ситуація, яка склалася після нашого приїзду. По-перше, мій номер не був готовий на час заселення. Ми приїхали о 13:00, коли заселення починається о 14:00. Номер моїх друзів був пустий і вони заселилися раніше. Я ж свого мала почекати десь, як мені сказали, 20 хвилин. І це нормально, навіть якби я чекала годину… Але минула година, година двадцять… І лише через півгодини після часу заселення я змогла зайти у свою кімнату!

Поки я чекала у барі-холі, мені адміністраторка сказала, що у кімнату от-от віднесуть тапки та халат і вже все майже готово. Звісно, коли я заселилася, перше що я хотіла зробити – сходити в душ і зняти із себе увесь шмот, вдягнувши халат. Але його я не знайшла 🙁 Я подумала, що його ще не принесли і вирішила почекати. Після того, як минула година, я зрозуміла, що про нього просто забули і вирішила нагадати адміністратору. Подзвонила на рецепцію і кажу “Це із номеру 32, щось мені досі халат не принесли, мабуть забули, не підкажете, коли занесуть?” На що у відповідь я отримала таке: “Взагалі-то, ви у номері напівлюкс і у ньому не передбачено халату, тільки в люкси, але я вам пішла назустріч і коли ви попросили халат, то сказала, що занесуть”. Я на секунду прифігіла, але у таких питаннях палець в рот мені не клади 🙂 І після того, як я їй у такому ж тоні відповіла, що, по-перше, я нічого не просила, а, по-друге, вона сама почала обіцяти халат внизу, вона трохи прикрутила свій гонор і почала говорити як ясочка. Але ця одна фраза перекреслила все ідеальне враження про готель.

До речі, халат мені так того дня і не принесли. А коли на наступний ранок я спустилася і сказала про це, то адміністраторка із таким здивуванням пробелькотіла: “ой, що ж ви не сказали вчора”… І це при тому, що, як я потім подивилася у своєму бронюванні на букінгу, халат включений у вартість 🙂

Так, я помішана на халатах у готелях! 🙂

Ну, а власне, чому не сказали увечері, так це тому що після 6 години на рецепції уже нікого не було. І так щодня…)

★ Кухня, харчування

У ціну номера також входив сніданок. Який накривали, здається, з 8 до 11 години. Він включав у себе стандартне меню: омлет із овочами, смажені яйця із сосками, рис із сосисками, гречка із сосисками… І т.д. Вибір не дуже великий, але було смачно. Варто звернути увагу, що порції досить невеликі. Власне, омлет із овочами виглядав ось так:

Але і повноцінного ресторану у готелі нема – так, невеличка столовка, де готують чисто для мешканців готелю.

Вона знаходиться у підвалі, але навіть її зробили дуже красивою і стильною, приємно їсти у такому місці. Я тащилася від деталей, які розглядала протягом трапези 🙂

Також у готелі є бар, який, правда, працював аж до… 9 години вечора 🙂 Потім нам доводилося переміщатися у кімнати. Але бар теж був красиво зроблений. І в нього можна було замовити щось поїсти. Готувала та ж дівчинка, яка працювала зранку на сніданках.

У барі є і барна стійка, і два великих столи для компанії, і ще місця, щоб посидіти, але за три вечори ми не бачили жодної людини, яка б тусила у барі, окрім самих працівників (бармена та дівчинки-повара) і людей, які чекали заселення чи виселення. Можливо, влітку ситуація із цим краща, адже прямо із бару є вихід на ось таку круту терасу! Як видно, коли там були ми, ішов дощ 🙂

★ Загальні враження

В цілому, мені дуже сподобався готель, і за ті гроші, що він коштував нам, це чудова можливість жити комфортно та красиво під час відпочинку. Мені було б цікаво подивитися на готель в літній або зимовий сезон, бо, коли там були ми (початок міжсезоння), здавалося, що ми жили самі (хоча і бачили інколи інших постояльців). Дуже тихий, невеличкий, реально клубний готель.

Ще прямо у його приміщенні є баня, яка знаходиться на першому поверсі. Тому я би не радила селитися нижче другого, по коридору постійно ходять люди. Хоча шумоізоляція досить непогана. Тверда четвірка із плюсом – це те, що заслуговує готель із таким рівнем!

Якщо ви відпочивали у цьому готелі, то мені теж було б цікаво прочитати ваш відгук. Чи співпадає ваше враження із моїм? Які плюси та мінуси ви виявили для себе?