Around my life

Menu

  • ПОДОРОЖІ
  • НАТХНЕННЯ
  • МОЖЛИВОСТІ
  • ПОСЛУГИ
  • ПРО МЕНЕ

Литва

Литва: дешевий закордон і домашні відчуття

Литва: дешевий закордон і домашні відчуття

Серпень 18, 2016Вересень 23, 2016ПОДОРОЖІ
  • Українська (UK)
    • Latynka UA (LA)

Архів

Як же я люблю квіти . Шкода, що у мене руки ростуть не з того місця і всі мої вазони вмирають 🤷‍♀️ . Але круто, що зовсім поряд із домом є склад із найрізноманітнішими зрізаними квітами: неймовірно красивими та не дуже дорогими хоч щодня міняй букет . Але незмінно улюбленими моїми квітами є білі нарциси ❤️вони цвітуть раз на рік, навесні, на початку травня. Як раз на мій День народження. І бабуся завжди передає оберемок, який не вміщається у мене в руках я млію від них ще цілий тиждень . А які ваші улюблені квіти? Намагаюся мінімізувати використання пакетів під час покупок 🦄 . Виходить не лише корисно, але і дуже фотогенічно спробуйте #екосаша
Дорога від Куренівки до Подолу так занесена піском, що складається враження, ніби Київ знаходиться поряд із пустелею. . З кожною машиною, що проїжджає повз, шар куряви піднімається так високо, ніби ти потрапляєш у маленький смерч: на мить втрачаєш контроль над велосипедом, а в очі, ніс, рот потрапляє стільки пилюки, що хочеться чимскоріш зійти з дистанції та потрапити під воду. Будь-яку, аби тільки вона змила увесь той бруд, в якому ти ось уже 15 хвилин їдеш по дорозі. . Але коли котрапляєш на вечірній Поділ - про все забуваєш. Не хочеться вже ні душу, ні мчати скоріше додому. Вечірній Поділ в кінці літа - це болотяний запах прохолоди, найрізноманітніші пісні під гітару (і не тільки) на кожному кутку, це кав’ярні, заповнені вщент хіпстерами, панками, «золотою молоддю», гопниками та іншими мастями киян... вечірній Поділ - це любов в будь-яку пору року, але в кінці літа - особливо. Не дивлячись на роздовбані дороги, бруд та безумства, які тут відбуваються❤️ #саша_в_києві А ви любите плов? Я не їм його, бо не вживаю м‘ясо. . І от ми прийшли у «пловну» на районі, Віталік набрав собі різних ніштяків м‘ясних на пробу. Зазвичай ми беремо собі багато різного і пробуємо все один у одного в тарілці але тут мені не те що спробувати не хотілося, мене навіть від самого запаху м‘яса воротило і це вже не вперше... . Не знаю що сталося із моїм організмом, але на питання «чи не хочеться мені бодай інколи м‘яса?», я з легкістю кажу: «взагалі ніколи і на секунду не тягне». Цікаво, чи це на психологічному рівні розвинулося, чи організм сам по собі відвикає від смаків, які раніше сприймав досить ок?🤔 #саша_в_києві
TAP

Про що я пишу

2013 2016 2017 2018 Азія Африка Європа Івано-Франківськ Індонезія Індія Іспанія Італія Карпати Клайпеда Красія Малага Молдова Мілан Німеччина Нідерланди ОГЛЯД ГОТЕЛІВ ПОРАДИ Пакистан Польща Придністров'я Балтика Балі Близький Схід Буковель Венеція Верона Вільнюс Гдиня Грузія Гудаурі Данія Литва Львів Рим Тракай Україна Флоренція біг зайва вага інтерв'ю
  • КНИГИ
  • ЛЮДИ
  • ЗДОРОВ’Я

Правила використання

Передрук статей та використання зображень із блогу, можливе лише за згоди автора та з посиланням на джерело.

Отримувати листи-натхнення

Copyright © 2018 Around my life. Powered by WordPress and ThemeGrill.