У Єгипті була – пірамід не бачила. Що ж я там робила?

Мабуть, остання з країн, в яких я коли-небудь хотіла б побувати – це Єгипет. Якось ще із дитинства я звикла, що це супер-мега туристичне місце, куди варто їхати виключно валятися на пляжі (чи, скоріше, біля басейну), купатися у морі та максимум що зробити із “культурної програми” – подивитися на древні піраміди. Хоча, як раз цього я і не зробила. Здебільшого я спала, читала, ходила, спілкувалася. Невже я облінилася? Чи це старість? І, до речі, я вперше свідомо поїхала у подорож із туроператором!

А виною стала надзвичайно затяжна зима. Мені здавалося, що цей холод, сніг та постійні перепади температури ніколи не закінчаться. Після першого тижня лютого я зрозуміла, що треба терміново щось робити із своїм абсолютно апатичним станом. Тоді ж мені на очі і попалася стаття на LowCostAvia про супер-дешевий пакет на відпочинок у Єгипті. Там йшлося щось про 150 доларів за тур, проте, посидівши, повибиравши, я зупинилася на ціні 300 доларів за тур 🙂 Що теж, впринципі, не дуже погано.

Коли я ще вчилася у школі, поїхати у Єгипет – це був luxury відпочинок. Не знаю, можливо, і раніше путівки туди коштували стільки ж, просто мені здавалося, що тих же 300 доларів – це дуже багато? А, можливо, реально все було дорожче і після Арабської революції, туристичний бізнес у Єгипті підзапав. Хтось пам’ятає скільки це коштувало 10 років тому?

Тим не менше, спокусили мене на цю подорож дві речі: перша – реально невисока ціна за п’ятизірковий готель із харчуванням all-inclusive, друга – минулорічний пост однієї із знайомих, що після того, як росіянам заборонили їздити у Єгипет, готелі майже пусті і можна тихо собі відпочити.

Насправді, про Єгипет ми знаємо дуже і дуже мало. В основному це якісь кліше по типу піраміди та фараони, верблюди та пустеля, араби та іслам, однак, як і всі інші країни – Єгипет має свої плюси і мінуси, цікаві маловідомі факти із історії країни та невимовно красиву природу – і це не лише пустеля! Тому далі розповім про 7 днів у Шарм Ель-Шейху. Що робити? Куди іти? Як бути?

Єгипет мені сподобався одразу. Сухе тепле повітря, багато піску, пальми. Приблизно таким я уявляю рай. Так, для мене це не тропічні ліси десь у Південно-Східній Азії, а саме скелисті береги Середземномор’я та сухе повітря Близького Сходу.

Оскільки я їхала із туроператором, то майже ні про що не доводилося думати. У таких випадках головне взяти побільше грошей та витрачати їх. До речі, навіть у тур-оператора можна було торгуватися. Це така національна забава тут. Мені, якщо чесно, не дуже таке подобається. Я люблю, щоб усе чітко було! Але коли ми із мамою у останній день їздили у старе місто за подарунками, то вона вибила собі знижок у різних магазинах майже на 20 баксів. Я б так не змогла, надто я вже не люблю сперечатися із людьми.

Перед тим як виїхати, моя бабуля бідкалася чого ж ми їдемо у той Єгипет, постійно ставлячи мені запитання: “Та нашо воно вам? Там страшні люди живуть!” Я їй звісно повірила одразу, людині то, яка максимум куди виїжджала із країни – на Кавказ ще за Радянського Союзу! Але вирішила не зізнаватися їй у цьому і перевірити чи дійсно це так 😉 Так, безумовно, якщо ви більш-менш симпатична дівчина, не “спічка” (так тут називають дуже худих), то до вас буде прикуто мільйони поглядів, пропозицій зайти в гості та багато іншого. Але все ж люди тут дуже відкриті і привітні. Якщо вміти фільтрувати увесь нескінченний потік слів, які вириваються із їх вуст, то виходить дуже навіть як я люблю: сидиш собі мовчки, а тобі щось розповідають. Ну в крові у них триндичіння! Що тут поробиш 🙂

Але, коли із ними говориш без понтів, без зверхності, це просто на стільки приємні люди! Вони постійно намагаються тобі щось подарувати, чимось пригостити чи зробити ще якусь приємність. Дуже великий контраст із нашими вічно озлобленими продавцями та і взагалі людьми, які тільки і уміють розповідати які ж інші страшні, а за тим що відбувається навколо не в змозі прослідкувати.

А ще, як виявилось, багатьом нашим людям не подобається така, як вони це називають, “нав’язливість”. Я вважаю, якщо не подобається, то просто розвертаєтесь і йдете, навіщо показувати свій “характер”, кричати, інколи навіть матюкати і ображати людей?

До речі, я коли ще вчилася в університеті, то до нас приїжджали студентки із Нідерландів. Я запропонувала їм піти погуляти. Це як раз припало на святкування нашого Різдва – тож я повела їх на народні гуляння. Там ми співали пісень, танцювали, загалом робили усі звичні нам речі, а от вони після того сказали, що для них це дуже дивно, адже у їх країні дуже цінується особистий простір і навряд би хтось дозволив собі от так просто підійти, взяти за руку і потягнути в танок! Тим не менше вони були в захваті, хоч і трохи спантеличені. Бідні дівчатка, це вони ще у Єгипті не були!

Нам дуже пощастило із гідом від Anex Tour. Він розповів багато цікавих речей про культуру Єгипту, про жінок, про чоловіків. Ми з ним подружилися, а в той же час, я спостерігала за іншими туристами, які щодня приїжджають і більшість на стільки дивно себе поводять. Нібито вони шейхи і всі навколо їм щось винні, хоча самі приїхали із 200 баксів у кармані, заплативши ще стільки ж за тур. І жмуться-жмуться… Блін, хочеш їхати економно – їдь сам, без туроператора. А якщо ти вже підписуєшся на тур, то будь ласкавий виконуй соціальну роль туриста. Коротше кажучи, зла я на наших – не з кращого боку Україну представляють.

У Єгипті доволі недорого розважатися. За один тиждень, якщо поїхати на всі екскурсії, які пропонуються, можна витратити від сили 300-400 баксів на людину. Втім, якщо ви все ж захочете відвідати все, то готуйтеся, що просто не лишиться часу на відпочинок 😉 Тому треба буде вибирати. А, значить, уже економити.

Моєю давньою мрією була пустеля. Взагалі, я дуже хотіла поїхати в пустелю в Марокко, але, оскільки поки що я не добралася туди, тому вирішила, що і єгипетська мені згодиться. На Синайському півострові, де власне знаходиться Шарм, пустеля зовсім не така, як я собі уявляла. Це не піщані дюни і безкраїй горизонт, а кам’яна земля, вкрита не менш кам’яними горами. І перекотиполем. Ну, і ще купами сміттям, яке зустрічається поблизу поселень бедуїнів. Але на нього я старалась не звертати уваги. Між горами простягаються кілометрові лабіринти бедуїнських стежок. Це неймовірно захопливе видовище. Особливо, на сході або заході сонця.

Коли ми тільки летіли у Єгипет, то приземлялися близько шостої години вечора і як раз сонце починало заходити за обрій висвічуючи найвищі точки гір. Це так заворожувало, що я, аби подовше поспостерігати за цим, перехилилася до вікна, через два сидіння своїх сусідів (я сиділа скраю від якоїсь парочки), нависнувши над ними із телефоном. Так мені хотілося зазняти це на той випадок, що уже такого не побачу.

Мені пощастило і я ще не раз спостерігала такий краєвид. Зокрема, з даху нашого готелю відкривалася чудова панорама. А під час однієї з екскурсій ми бродили вздовж каньйону, який упирався у чарівні шпилі, освітлені останніми промінцями сонця, гір.

Я не спробувала дайвінг, але один раз я навіть поплавала із маскою. Якщо чесно, я очікувала, що підводний світ буде більш багатим. Чи то я про щось інше думала, чи дійсно саме мені нічого не трапилось на шляху цікавого. Однак моя мама була у захваті і розповідає, що бачила просто море риб, кольорових коралів. Єдине що ми з нею точно бачили обоє – це був морський їжак! Який він стрьомний і на самому виході із води! Після цього я взагалі не хотіла в море лізти. Та і всього у морі я купалася лише два рази. Вода реально холодна була, а коли виходиш із води, то сонце хоч і припікає, але вітер не дає зігрітися. Тому найкращий вибір на початку березня у Єгипті – басейн у готелі 😉

У наше проживання було включене триразове харчування. Дивним чином, мені не хотілося їсти всю поїздку, тому зранку я запихувала у себе йогурт, а вдень і вночі курку із овочами. Інколи мене пробивало на різні східні солодощі. Але не скажу, що я зловживала ними. При тому, що я обожнюю різні рахат-лукуми, я не об’їдалася ними, як раніше. Можливо, на це вплинуло моє останнє інтерв’ю із дієтологом? Не знаю. Але тим не менше, тут дуже багато різних видів як пахлави, так і того, що вони називають сочі і тому подібного.

Єдине, що можу сказати, що на море риби та інших морепродуктів (вибачайте за тавтологію) не розраховуйте. Це стосується як дешевих, так і більш-менш дорогих готелів, з жителями яких ми стикалися на екскурсіях і які розповідали свої враження від харчування. Якщо любите креветки, восьминоги та всяке таке, у вас єдина дорога – або у спеціалізований ресторан, або у екскурсію, де включений такий обід.

На ринку ж можна зустріти багато свіжих фруктів. Найбільш цікавими є величезні пачки фініків. Якщо ви фанат цього продукту – обов’язково виходьте на базар і торгуйтеся. Спочатку вам спробують впихнути пачку за 3 бакси, однак більше ніж за 1 долар – не погоджуйтесь 😉

Кілька порад щодо відпочинку на Синайському півострові.

  1. Якщо ви плануєте бути лише у Шармі і до 15 діб, то на кордоні вам не треба купувати візу. Вистачить заповнити міграційну картку. Умільці пропонують свою допомогу за 5 баксів, але, якщо ви знаєте англійську бодай на початковому рівні – зможете зробити це абсолютно самостійно. Адже усі арабські написи дублюються нею. До того ж на те, що ви там пишите навіть не дивляться, коли ви проходите кордон. Тому не партеся і рушайте 😉
  2. Усі ціни, які вам називають ви можете знизити майже вдвічі. Якщо продавець не хоче поступатися навіть на десяток процентів – йдіть від нього. Через пару точок ви знайдете більш поступливого і багато зекономите. Що цікаво, у них навіть пишуть не “ціна”, а “пропозиція”. Як я вже говорила, це мене дуже бісить!!! Але таке життя.
  3. Не їдьте на екскурсію в Ізраїль. З незрозумілих мені причин, останні кілька років просто тисячі українців тікають у цю країну біженцями. Через це до українців особливо пильно ставляться під час перетину єгипетсько-ізраїльського кордону. Існують випадки, коли люди по 12 годин стоять на кордоні, а потім їм ставлять відмову і вони мають повертатися назад на таксі за власний рахунок. Одну мою колегу, яка їздила у Єгипет за пару тижнів до мене, тримали на кордоні аж 7 годин! Але, на щастя, пропустили. Тому, якщо вам цінний час, гроші та хороший настрій – краще з’їздіть у пустелю 😉
  4.  Обов’язково сходіть у старе місто. Я не знаю чому у більшості путівників по Шарму не згадується просто нереальна мечеть!!! Кругом радять сходити на площу Сохо, на якій, якщо чесно, взагалі нічого цікавого нема. Не йдіть на Сохо, їдьте у старе місто.
  5. Не спішіть міняти долари ще у аеропорту. Взагалі, по всьому місту приймають бакси. Але що цікаво, у кожного свій власний курс. У одних – 20 єгипетських фунтів за долар, у інших – 16. Тому, щоб остаточно не заплутатись де не переплатити, коли торгуєшся, краще послуговуватись зрозумілою валютою 🙂
  6. Вільного Інтернету ніде нема. А навіть якщо ваш готель обіцяє безкоштовний вай-фай, скоріше за все це буде щось дуже і дуже повільне, не здатне завантажити навіть фотки у мессенджер. Тому є кілька виходів: купити картку із мобільним інтернетом, знайти хорошу людину із місцевих, яка поділиться своїм мобільним інтернетом 🙂 або ж влаштувати інформаційний детокс.

Загалом, я вважаю, що Єгипет – дуже недооцінена мною країна. І я впевнена, що обов’язково маю повернутися туди і нарешті побачити піраміди! 😉

А ви були у Єгипті? В якому місті? Що сподобалось, що не дуже? Куди порадите з’їздити, якщо я дійсно ще раз надумаю рушати у Єгипет?